Предыдущее посещение: Текущее время: 18 июл 2018, 03:42






Правила форума


В этом разделе каждый человек, чувствующий в себе силы и имеющий желание, может написать авторскую статью. :declare:

Мы не ограничиванием наших авторов в тематике, но предпочтение всё же отдаем футбольным вопросам)). :football:

Если у автора имеется три свои статьи в разделе, он вправе напрямую обратиться к администрации форума с просьбой о выделении для него собственной колонки. :yes:



Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 
Автор Сообщение
 Ми не забудемо!
Сообщение Добавлено: 04 май 2015, 21:46 
Супермодератор
Супермодератор
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 08 дек 2008, 22:06
Сообщений : 12553
Откуда: Киев
Пол: Мужской

Энерджайзер форума (1) II место в викторине (1)
Изображение


Друзям належить триматися разом в горі і радості.
Чарльз де Лінт "Вовча Тінь"


Довго якось збирався думками, щоб написати цю невеличку статтю. Важко... важко підібрати слова та описати цей вирій почуттів які я пережив за сотанні роки та дні.

Важко осягнути, що саме привело нас до цієї трагедії. Все почалось 91-го року, коли розпалась імперія і вся шваль кинулась до кормушки. Не мені розповідати вам події тих років. Наситившись, від'ївши брюхо та наповнивши банківські ячейки, їм захотілось більше...

В 2012 році, моя бабуся, яка народилась в післявоєнний час сказала наступне, після чергової подорожі в громадському транспорті:

- Наші люди забули що таке війна, 65 років - це багато, як би це не повторилось наново...


2014 рік, підло та цинічно! Без оголошення війни були заблоковані військові бази. Почалась операція "віджати Крим". Бачучи, що обрана жертва скривавлена та не брикається, їм захотілось ще і ще. Вони полізли на Донбасс, в регіон де є сланцева нафта. Бажання переграти всіх, втримати ціни на нафту, взяти Крим, прокласти пояс до Придністров*я, не дати українцям розвиватись, спаплюжити нашу націю - це неповний список того основого чим керувались великі "військові" в сусідній державі. Але наша армія прокинулась, зі скрипом почав працювати механізм. В мирний час його восхваляли, проводили паради, хизувались десятком новітніх танків "Оплот" та новенькими БТРами 4Е. На перших порах виявились всі системні та глибокі прогалини, які не ліквідували за 23 роки. Механізм почав працювати, шестерні скрипіли, але мололи ворогів. Ми стримали навалу орди та локалізували. Якою ціною? Задаючи собі це питання мене починає колотити з середини. Тисячі мотивованих, освідчених людей...першими вмирають герої.

Ця прикра подія не оминула і нашу сім'ю. Нашого друга мобілізували на війну. На незрозумілу війну простому люду. Він стійко та віддано боронив наш спокій під Дебальцево. В один спокійний вечір дзвонить телефон, це Юра. Трошки поспілкувавшись про життя він каже, шо він там в АТО. Шок.

- Юра, що Вам потрібно матеріально і як передати?
- Не хвилюйся, нас волонтери гарно опікають, вибач, мушу йти.. подзвоню


Після цього, скажу чесно я боявся писати та дзвонити. Лише після виходу з оперативного оточення, коли Муженко заявив що всі покинули той ад, я спромігся написати смс.

Відповідь:
- Все добре, подзвоню


Я ще ніколи так не радів в своєму житті за людину, за себе, за нас. Все добре, прорвались. Живі!

Наша з вами маленька сім*я відкрила адресну невеличку фінансово-матеріальну допомогу. Все добре, йдемо одним фронтом. Ми разом!

Але біда прийшла звідти звідки ми не очікували, вже начібто все добре,але підірване здоров*я дало про себе знати в тилу. Ми тримали кулачки, ми вірили, ми молились... Вчора в 10:30 за Києвом, він приєднався до Героїв...

Юра був харизмотичною людиною, це відчувалось буквально з першого погляду, з першого його слова при знайомстві. Познайомились ми вже більше шести років назад. І маючи значну різницю у віці я не почув ніякої різниці, начебто я знав його все своє життя. Всі разом ми провели не одну спільну зустріч, відходили не один матч на стадіон і навіть ули знайомі з його дитинкою, а зараз його немає..

Важко це осягнути, важко зрозуміти. В моєму житті це перша настільки близька людина яку я втрачаю. І я незнаю що роблять та кажуть в таких випдках. Я просто хочу вас всіх попросити, хто його знає - згадайте наші спільні хвилини, посміхніться, він буде завжди з нами, в наших серцях та спогадах.

Ми пам'ятаємо, ти завжди з нами!

Изображение

п.с. ніколи не прощу рашистам це, ніколи. Не за участь деяких з них у цій авантюрі, а за байдужість мільйонів.



Вернуться к началу
Не в сети Профиль Cпасибо сказано 
 

_________________
Изображение
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі
За это сообщение пользователю Гудя "Спасибо" сказали:
Alhimik, Andreiz31, Browning, Gold, Ilyuxa, KolSer, mmfua, Mykhaylo, Nati, оксаночка, Sasha-nd, Sergio El bombero, Shapych, yanna4ever, УльтраМарин, zvovaz, К.А.Н., Валериевич, Энигма
Показать сообщения за:  Поле сортировки  



Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 




Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Hosted by Getbb.Ru
Design by Gold
© 2008-2017 Форум Динамо Киев