Багато тут є на форумі коментарів, хто для кого герой хто ні і т.д.
Читаю це все і дивуюсь.
Як же ми ведемося на пропаганду, змінюються часи, змінюється пропаганда.
Кожна влада, починаючи керувати Україною намагалася нав`язати своїх героїв.
Хто такі ці герої? Політики, борці за свободу, воїни і т.д. кого тут тільки в герої не записували
І взагалі , чи важливо це все для нас? Чи знаємо ми власну історію? Чи потрібно її знати? І як потрібно навіщо?
Хотчеться почути ваші думки. Я з цього приводу відпишусь трохи пізніше.

У каждого свои герои,так как понятие "героизм" каждый понимает по своему.
Для меня герой Хмельницкий,Бандера,лидеры,люди которые боролись за независимость моего государства и внесли весомую лепту в историю развития Украины

Кожен час народжує своїх героїв. Кожен народ народжує героїв, які його бережуть, які бачать далеко вперед. Навіть у жорстокі часи Радянської влади, попри гоніння на все українське, коли за за будь-які висловлювання на захист мови, культури і т.п. можна було поплатитися головою - знаходилися люди, які відстоювали волю! Одним із таких діячів був Шелест Петро Юхимович (14 лютого 1908 — 22 січня 1996) — партійний і державний діяч УРСР.

З липня 1963 — перший секретар ЦК КП України. Своєю кар'єрою завдячував підтримці з боку М.Хрущова і М.Підгорного, хоча у 1964 року разом з М.Підгорним відіграв важливу роль в усуненні М.Хрущова від влади (про що згодом шкодував).
1963—1972 — член Президії Верховної Ради УРСР
1966 — введений до складу Політбюро ЦК КПРС
1966—1972 — член Президії Верховної Ради СРСР і член Політбюро ЦК КП України
Перебуваючи на посту першого секретаря ЦК КПУ, придушував прояви дисидентського руху в Україні.
1968 — став одним з ініціаторів введення військ країн-членів Варшавського Договору до Чехословаччини для придушення «Празької весни». В цьому питанні виявив себе як прихильник «твердої руки», а у відносинах з підлеглими був доволі грубим і авторитарним.
Прийшовши до влади на хвилі повоєнної «українізації» партійно-державного апарату УРСР і підвищення ролі українського елементу у керівництві СРСР, Шелест обстоював економічні інтереси України перед «центром», виступав за надання Україні більших прав в економічній політиці.
Вагомими були його виступи на захист прав української мови в шкільній освіті, друкуванні газет, журналів і книжок. Захищав від звинувачення в націоналізмі окремих українських дячів культури (зокрема, О.Гончара, І.Дзюбу). Деякі західні дослідники (Я.Пеленський, І.Лисяк-Рудницький, М.Саварин) вважали, що поява книги Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» була інспірована самим Шелестом і відбивала його погляди та позицію українського радянського керівництва.

Народився у с. Андріївці (тепер Балаклійського району Харківської області) у селянській родині. Згідно з розповідями батька, його рід виводиться від козацького сотника (ймовірно, Василя Шелеста, одного з гайдамацьких ватажків).



В книзі «Україна наша радянська» (1970) багато уваги Шелест приділяв важливості вивчення історії України і робив акцент на самобутність українського народу.

Проєкт :"Великі Українці"

1 Ярослав Мудрий
2 Амосов Микола
3 Бандера Степан
4 Шевченко Тарас
5 Хмельницький Богдан
6 Лобановський Валерій
7 Чорновіл В’ячеслав
8 Сковорода Григорій
9 Леся Українка
10 Франко Іван

Для меня - герой.

Для меня аналогично

в моем понимании-знаковая личность в украинской истории.до героя не дотягивает(герои для меня это Геракл,Прометей,Илья Муромец) ,но и собак на него вешать не стоит.

Погоджуюсь герой
Але Коновалець мені здається більш героїчною постатю...

для меня - последняя тварь и подонок. высказался резко (хотя это не предел), зато от души

Thundertaker чим доведеш ?????

лично для меня лучше Ленин и Сталин, чем всякие бандеры и шухевичи

я не собираюсь ничего никому доказывать, разве это что-то изменит??? я ответил на вопрос темы вот и все)

Thundertaker Мені здається ви помилились країною

До цього списку слід додати, як мінімум,
1. Петра Шелеста
2. Дмитра Вишневецького
3. Володимира Вернадського

ну вот а потом мы спрашиваем почему у нас "схид и захид" нэ разом...