Osiris написав:
... Якби в мене був такий начальник, то я би точно його вже послав, не витримавши. ...
У мене був такий начальник, ще в радянські часи. Я його і послав, ясно і чітко. Він тут же поскаржився самому більшому начальнику. Той мене викликає :" В чому справа ?.." - " А в тому справа що (такий-то такий-то) є дурне хамло. Розмовляти я з ним не буду, слухати його матюки - теж не буду. Хай бере листок паперу (кожен день !) і пише мені завдання - що мені треба зробити. По пунктам - 1-й, 2-й, 3-й..." . Сказав я це, розвернувся і пішов.
І що ви думаєте ? Так і сталось ! Прихожу вранці на роботу - на столі лежить план-завдання.
Я виконую його, якщо щось не можу зробити ( найчастіше з вини суміжників) - пишу пояснення щодо конкретно даної позиції.
Цей лист-завдання постійно знхаодився на столі, у відкритому доступі. Виробничі ділянки, майстри, які здавали нам свою продукцію для подальшої обробки - вони всі чекали повернення її на свою ділянку. Тому тепер майстри завжди знали на якому етапі обробки знаходиться їхня продукція. Вони могли більш-менш точно знати коли вона повернеться і могли ПЛАНУВАТИ свою роботу більш ефективно.
Цей шкандаль привів до того що лист-завдання замінили на журнал-завдання. Тепер можна було подивитись кілька сторінок (днів) назад , відслідкувати коли було здано продукцію, в якій кількості. Тобто - потенційні обманщики, розгільдяї , тепер були на виду у всіх. Почувались незатишно, тому і дещо підвищилась виробнича дисципліна і відповідальність.
Той, що весь час матюкався , був в шоці.
Але це все було при Горбачові. Тоді, з однієї сторони, вже можна було відгавкуватись на начальника-матюгальника. А з іншої сторони - партія була ще при силі. Тобто, я міг би піти в райком партії з скаргою на невеликого начальника. І це подіяло б .
Звісно, в футболі це неможливо. Тим більше на рівні Луцька.
Ще яка-небудь європейська зірка могла б поскаржитись в УЄФА. Але тоді був б довгий бюрократичний розгляд. І все одно співпраця тренера і футболіста припинилась би. Думаю, на користь тренера .